Моя мама завжди дивується звідки люди беруть ідеї для книжок. З життя!
Соррі не можу втриматися щоб вам про це не розказати. З одної сторони ржунемогу (підкиньте відповідник українською), а з другої так стидно, що таке бидло і тупарильство пускають за кордон, бо власне через них роблять "гарне" враження про українців. Ок перейду до розповіді. Приїхала на два дні в справах до Львова, все дуже швидко, навіть не було часу до бабці забігти, вже не кажучи про друзів. Повертаюсь (пишу з автобусу) до Жешова Вроцлавським автобусом. Сіла в автобус, позаду чотири (назвемо їх) хлопЧі зо села (їх лексикон), їдуть до роботи. В загальному лексика їх дуже цікава: або мат за матом або ЗО СЕЛА (філолога завжди цікавить лексика...). По деяких перешкодах врешті добралися до кордону ну в тут починаються сходи, хлопчІв питают де вони їдут до роботи, їдут до Вроцлава, а запрошення до Варшави, про НЕзнання польської навіть неварто згадувати.
Ок переїхали ми кордон і тут починається наЙлІпше. ХлопЧІ вирішили перевести годинники і що виявилося: в москалів година назад, а в поляків година впЕрІд. Географічний кретинізм 😝 Зараз я їду і ще понад 40 людей в прекрасних ароматах ковбаси! Враховуючи, що це вже майже 2 ночі.
До чого я все це пишу? А до того, що стидно! Стидно, що по таких людях судять про Україну і тоді нам ні Євросуюз, ні Євротуалєт не світять, а світить великий паркан і ізоляція!
Немає коментарів:
Дописати коментар