четвер, 5 березня 2015 р.

Подорож до... (Дому)

Моя мама завжди дивується звідки люди беруть ідеї для книжок. З життя! 
Соррі не можу втриматися щоб вам про це не розказати. З одної сторони ржунемогу (підкиньте відповідник українською), а з другої так стидно, що таке бидло і тупарильство пускають за кордон, бо власне через них роблять "гарне" враження про українців. Ок перейду до розповіді. Приїхала на два дні в справах до Львова, все дуже швидко, навіть не було часу до бабці забігти, вже не кажучи про друзів. Повертаюсь (пишу з автобусу) до Жешова Вроцлавським автобусом. Сіла в автобус, позаду чотири (назвемо їх) хлопЧі зо села (їх лексикон), їдуть до роботи. В загальному лексика їх дуже цікава: або мат за матом або ЗО СЕЛА (філолога завжди цікавить лексика...). По деяких перешкодах врешті добралися до кордону ну в тут починаються сходи, хлопчІв питают де вони їдут до роботи, їдут до Вроцлава, а запрошення до Варшави, про НЕзнання польської навіть неварто згадувати. 
Ок переїхали ми кордон і тут починається наЙлІпше. ХлопЧІ вирішили перевести годинники і що виявилося: в москалів година назад, а в поляків година впЕрІд. Географічний кретинізм 😝 Зараз я їду і ще понад 40 людей в прекрасних ароматах ковбаси! Враховуючи, що це вже майже 2 ночі.
До чого я все це пишу? А до того, що стидно! Стидно, що по таких людях судять про Україну і тоді нам ні Євросуюз, ні Євротуалєт не світять, а світить великий паркан і ізоляція!

середа, 16 липня 2014 р.

В дорозі появляються нові ідеї. Пишу великий пост про Франкфурт. Думаю, буде цікаво =)

пʼятниця, 20 червня 2014 р.

Останім часом дуже бакато всього відбувається: я почала знімати набагато більше відео, я врешті тут пишу, в мене сесія, я працюю над своєю програмою "Маленькими кроками до перфекційності", тобто в даний момент я повністю змінюю своє харчування, а ще я займаюсь з коучем. Це все є дивне, різноманітке, шалене і незвичне, що мені це важко передати словами.

Що стосується коуча, я б мабуть, на це не погодилась, якби не кілька маленьких випадковостей, які привели до незрозумілості, але вийшло, як вийшло і я займаюсь з коучем. Наспраді це дуже цікаво і незвично. Я колись думала, що коуч тобі каже, як дійти до цілі, контролює і все... А тут щось зовсім інше. Я пізнаю себе. Це цікаво і неймовірно. Побачимо, що буде дальше. =)

середа, 18 червня 2014 р.

Завжи, коли я була дуже, дуже голодна я мусила з'їсти щось калорійне, на приклад якусь канапку, або запхатись печеням, чіпсами, чи ще якроюсь нездороваю їжею. Сьогодні я вкотре довела собі що моя програма "маленькими кроками до перфекційності" насправді діє. З кожним днем мені все більше і більше хочеться їсти фрукти і овочі і тому, коли я сьогодні прийшла змучена і дуже голодна по важкому дню додому, я наїлась простим салатом. Я вирішила спробувати, як я буду себе почувати, якщо я з'їм салат, і насправді я цим наїлась. Ще кілька тижнів тому це б було неможливе, але маленькими кроками я змінюю свій раціон і мені це досить добре вдається.

Що ж, давайте спробуєм разом змінитись, давайте разом зробимо кращу версію себе. Адже маленькими кроками можна дійти до перфекційності.

вівторок, 17 червня 2014 р.

Це неймовірне відчуття, коли ти біжиш і відчуваєш, що цього разу ти здолаєш більше і ти пробігаєш кілька метрів більше і ти тріумфуєш, ти бачиш, що все це не було марне, ти бачиш, що всетаки є якийсь результат, що ти не стоїш на місті.


неділя, 15 червня 2014 р.

Всім доброго ранку!!!
Сьогодні мій сніданок дуже простий, але поживний. Мій сніданок - це рис з йогуртом, я додала вишневий йогурт, тому що його найбільше люблю.


Вчора в мене був овочево-фруктовий день. Насправді зараз, коли я почала їсти бгато фруктів і овочів, мені набагато менше хочеться м'яса і нездорової їжі, тому моя теорія дійсно працює, маленькими кроками ми можемо стати перфекційними. 

Бажаю вам, мої кохані читачі, гарного і продуктивного дня! Не забувайте, про хороший і повноцінний сніданок, адже сніданок - це паливо на весь день. Пам'ятайте, маленькими кроками ми дойдем до перфейцыйності.